Наша ціль: Досягти прямої демократії (народовладдя) у державі з поліархічною системою влади. Наша концепція розроблена на основі точних математичних розрахунків всесвітньо відомих Нобелевських лауреатів, таких як Джон Форбс Неш, Кеннет Ерроу, Вільфредо Парето.

 

Демократія – це політичний режим, в основі якого лежить метод колективного прийняття рішень, при цьому всі учасники у рівній мірі впливають на процес. Верховна влада належить народу.

Поліархія – це політична система, що заснована на відкритій політичній конкуренції різних груп у боротьбі за підтримку виборців.

 

Яким чином ми можемо досягнути поставленої цілі? Не обов’язково змінювати структуру державного управління. Якщо замість виборів керуючої еліти проводити вибори представників народу в структурі державного управління на обмежений термін при умові їх регулярного переобрання, автоматично зміниться режим управління державою.

 

• У економіці є термін Оптимум Парето – це такий стан системи, при якому значення кожного окремого критерію, що описує стан системи, не може бути покращено без погіршення становища інших елементів. 

• Суспільне благо має на меті певний рівень політичної стабільності, забезпеченості населення.

• В реальності ми бачимо, що 1% населення країни сконцентрував у своїх руках частину багатств, тоді як інші 99% задовольняються тим, що лишилося.

• Один цей факт з очевидністю демонструє неспроможність поліархії, що є ознакою політичної і соціальної кризи не лише в Україні, а й в країнах ЄС, що вважають себе «демократичними».

• Теоретики поліархії вважають надмірну концентрацію і централізацію влади істотною перепоною демократії.

 

• Вибір максимальної кількості управлінців безпосередньо народом на мінімально короткий період часу унеможливлює змову між ними та повторення повних наборів управлінців з їх незмінними стратегіями.

• Що заважає народу безпосередньо вибирати державних управлінців, менеджерів і контролерів з їх переобранням через рік – що було б гарантією виконання ним функцій Оптимуму Парето? Відповідь очевидна: неусвідомленість причинних проблем. Штучно створена система забалакування справжніх проблем, відволікання уваги громадян «демократичних» країн на штучно створені проблеми ускладнює усвідомлення причинних проблем. Вірною ознакою забалакування є бурхливі обговорення в ЗМІ псевдопроблем без пропозицій шляхів вирішення.

• Найважливішим «запобіжником» демократії повинні бути щорічні (на перших етапах) перевибори народних представників кожної з гілок влади кількістю не менше 10 на кожному рівні управління. Загальна кількість проведених років у владі окремих представників може залишатися традиційною, при умові регулярного переобрання їх народом.

• Практична реалізація може бути здійснена через суспільний договір або референдум.

 

1. Прямі вибори Центральної влади:

► Верховний головнокомандувач

2. Термін повноважень від 1 року до 2:

► Верховний суддя та члени суду

► Генеральний прокурор та члени колегії

► Директор спецслужб

► Директор Антикорупційного управління

► Директор спеціальної Прокуратури

► Директор бюро розслідувань

► Прем’єр – міністр

► Міністр державної власності

► Міністр фінансів

► Міністр охорони здоров’я

► Міністр поліції

► Директор ЦВК та її члени

► Депутати законодавчого органу

► Директор Центрального банку та його зами

► Директор Антимонопольного органу

3. Прямі вибори регіональної влади

Термін повноважень від 1 року до 2:

► Губернатор

► Судді

► Представники регіональної законодавчої влади

► Начальник поліції

► Начальник охорони здоров’я

► Начальник освіти

► Начальник управління суспільним майном

► Начальник управління земельними ресурсами

► Начальник виборчкому

4. Прямі вибори місцевої влади

Термін повноважень від 1 року до 2:

► Мери та голови об’єднаних громад

► Прокурори

► Судді

► Представники виконавчої влади

► Куратор управління колективним майном

► Куратор управління земельними ресурсами

► Начальник виборчкому та його члени

Запропонована конфігурація суспільного устрою, основних правил суспільного вибору і його періодичність не суперечать основним Конституціям «демократичних» країн, Хартіям по правам людини ООН та ЄС.

 

Впровадження системи виборів представників народу в структури державного управління в повному комплексі в Україні та країніх ЄС дозволить перейти до режиму народовладдя.

 

Народ нашої країни має навчитися приймати самостійні рішення і нести за них відповідальність, так як саме він управляє державою. 

 

Ми маємо ініціювати проведення опитувань, зібрань, референдумів. 

Державою керує народ, а не вибрані ним слуги.