Український хаос: випадковість чи математичний розрахунок

Український хаос: випадковість чи математичний розрахунок

Свого часу, в 2008 році брав участь у співбесіді кандидата на посаду Генерального директора однієї з українських корпорацій. Виявився вельми цікава людина, не тільки бездоганно виглядав, модно і дорого одягненим, але і вельми розумною й освіченою людиною. Цікава була і біографія людини - деякі нестиковки, озвучені службою безпеки змусили в процесі співбесіди розговорити нашого візаві. Виявилося, що здобувач після закінчення інституту тривалий час відпрацював в НДІ ГРУ Міноборони СРСР в одному з північних міст СРСР. На початку 80-х він працював в групі, що досліджувала ступінь нестабільності в республіках Радянського Союзу. Результатом цих досліджень з'явився звіт Політбюро КПРС, в якому вказувалася найбільш небезпечна в ймовірності дестабілізації Республіка. І зі слів співрозмовника, згідно з розрахунками нею виявилася Україна. Це з усіх 15 республік, не рахуючи автономій і окремих національних округів. Якщо уявити 2008 рік та уявну залізобетонну стабільність України, коли її практично не торкнулася чергова світова криза, коли ще були свіжі в пам'яті питання знайомих московських банкірів, як Україні вдається розвивати свою економіку не маючи природних ресурсів, то сказане звучало фантастично. Мені було цікаво дізнатися подробиці методології досліджень. Розпитавши співрозмовника, виявилося, що дослідження проводилися використовуючи теорію поля.
Не вдаючись в подробиці, зрозуміло що яка б не була обрана математична модель соціального процесу, основними в ній будуть чинники нестабільності, точний вибір яких дозволить не перевантажити математичний апарат моделі. По пам'яті, їм були озвучені подібні фактори: істотна національна неоднорідність, різний менталітет сходу і заходу країни, релігійна неоднорідність, споживча незадоволеність, накопичена управлінська незадоволеність. Загалом, перерахованих факторів виявлялося стільки, що моделюючи «в лоб», за допомогою системи диференціальних рівнянь, останні виходять п'ятого порядку, що не мають рішення. Ось тому то я і не повірив тоді цій людині. Можливо дарма, можливо вони це завдання вирішували іншим способом. Ланцюг наступних подій в Україні підтвердив надалі правдивість викладеного. Можливо треба було розпитати про згадану «теорію поля» - термін досить загальний і часто його застосовують в розмові для напущеня «туману».
Свого часу я отримав досвід вирішення диференціального рівняння четвертого порядку, так само не має «прямого» рішення.
Під загрозою позбавлення підвищеної стипендії, на четвертому курсі ХАІ деканатом був беззастережно вручений курсовий спецпроект під назвою «Розрахунок похибки позиціонування штучного супутника Землі роботом-маніпулятором орбітальної системи Буран».
Протести з приводу того, що авіаційні «двигуністи» це не «ракетники» четвертого факультету, почуті не були. В країні в той час посилено розроблялася космічна програма «Буран» і багато складних завдань лунали по провідним вищим навчальним закладам на профільні кафедри та звідти вже деканат роздавав як «покарання» деяким «запопадливим» студентам у вигляді курсових проектів. Чи не впоралися з подібними, явно не студентського рівня завданнями, найчастіше «опозиціонерів» деканату зазвичай опускали нижче плінтуса на яких-небудь зборах курсу. Розрахунок був зрозумілий - так мовляв і так, що ж ти «антилідер», загроза диктатури деканату такий тупий, що не вирішив дифрівняння четвертого порядку? А той хто його підтримує «права качати», ще тупіше. Підступ в тому, що 90% студентів навіть технічного ВНЗ просто не знають, що воно не вирішується в загальному вигляді.
Існував в той час такий витончений спосіб покарання неугодних.
Ситуація здавалася безвихідною, єдиний існуючий на той момент метод апроксимації параметрів був недоступний бідному студенту через відсутність у нього потужного комп'ютера і команди програмістів.
Отже, перебуваючи в тримісячному осмисленні «підступного» маніпулятора зрозумів, що мене просто-напросто «зробили». Але, дізнавшись, що плата за нічне розвантаження вагону максимум 10 рублів, нічне чергування в морзі -10 руб, ХЗШВ і тютюнова фабрика хоча і 10 руб, з можливими натуральними бонусами, але туди не влаштуватись (працевлаштування контролювалося потужним лобі двієчників) - прийняв рішення йти до кінця з розрахунками похибки позиціонування супутників, що виставляються на орбіту «Бураном».
Надія з'явилася, коли додумався прирівняти потрійний інтеграл Мора до графоаналітичного розрахунок цієї ж системи за допомогою правила Верещагіна. Вийшло, рівність окремого випадку, але з правила Верещагіна можна було витягнути граничні умови для інтегралів Мора, тим самим перевівши дифрівняння 4го порядку, що випливає з потрійного інтеграла Мора в систему дифрівнянь меншого порядку. При обліку швидкості космічної системи, висоти орбіти, Коріолісова прискорення і деяких інших параметрів, вийшла точна формула визначення похибки позиціонування супутника Землі при його виставленні на орбіту роботом-маніпулятором з вантажного відсіку «Бурана».
На це пішов ще один безсонний місяць.
Але був і приємний момент, «допомогли» наші розвідники. Низький уклін їм, не те б розвантажував наступний семестр вагони ночами на Харківському вокзалі. Кульмінація відбулася на захисті проекту. Присутні професора з інших кафедр підозріло мружилися і готові були дати хід емоціям, розуміючи, що це завдання не можна вирішити, тим більше привести все до простої формули. Вникнути ж в суть викладу їм не дозволяв статус і ризик зганьбитися, реально неможливо постійно тримати в голові всі тонкощі диференціального обчислення і опору матеріалів не стикаючись з цими питаннями кожен день. Врятував ситуацію тодішній проректор з науки Артеменко Микола Павлович. Завдяки щасливому випадку він тільки отримав з «компетентних» органів масивний «талмуд» - американці вирішили це завдання для свого «Челленджера» методом апроксимації, за допомогою наявного вже у них супер комп'ютера. Фахівці NASA розрахували всі можливі варіанти по орбітах, навантажень і орієнтації в просторі. Вийшла книга таблиць метр на метр кілограм на 15 з достатньою розрахунковою дискретністю. Розвідники то добули, але залишилися побоювання, чи не переграли американці, чи не підсунули неточні дані. Як змогли розвідники це поцупити - розуму не прикладу. Схоже тоді ще у американців не було боротьби з корупцією.
Почали порівнювати, Микола Павлович відкриває навмання таблицю і називає ряд параметрів - висоту орбіти, маса супутника, напрямок установки на орбіті і т.д.
Я підставляю ці дані в формулу і отримую величину похибки. Порівнюємо. Різниця виявилася в четвертій цифрі після коми. Для розуміння: на трьохсоткілометровій орбіті мікронні розбіжності в похибці позиціонування. Думаю, позначилася неточність американського методу апроксимації, «нескінченного» наближення по нарізкам орбіт.
Так ось, для математики немає нічого неможливого. Ще Платон розумів, що математика це основа філософії. Платон не брався вчити філософії людей, які не володіють базовими знаннями математики того часу.
Дуже часто можна зустріти роздуми сучасних філософів, політологів, які НЕ аргументують свої доводи математично. Величезна проблема сучасних гуманітарних наук. Це як кухарка, керуюча космічним кораблем. Поки він рухається в автоматичному режимі за розрахованим математиками курсу і кухарка дає інтерв'ю - все йде в штатному режимі. Але не дай Бог таким куховаркам взяти управління в свої руки, тим більше коли на борту мільйони громадян ...
Пізніше, докладніше вивчивши анкету і службові записки щодо перевірок кандидата, виявив, що після розпаду СРСР, вищезгаданий фахівець з розрахунками при соціально нестабільній ситуацій довгий час працював в США в якомусь приватному фонді, який консультує американський уряд.
Носій методології розрахунків нестабільних ситуацій не міг не поділитися нею з подальшим роботодавцем. Та й американський уряд виділяв і виділяє колосальні ресурси на наукові дослідження, як державних так і приватних інститутів пов'язаних з соціальними явищами.
Один RAND Corporation чого варто, в її стінах працює більше 30 Нобелівських лауреатів. Теоретичні основи перемоги США в холодній війні, гонці озброєнь і розпаду Радянського Союзу закладалися в подібних інститутах.
Цілі напрямки в математиці розвивалися для вирішення завдань перемоги в світовому протистоянні. Прикладом може служити розробка теорії ігор для вирішення стратегічних завдань роззброєння.
Математичних слідів в стратегічних діях багато, треба вміти їх бачити.
Але це не побачить політолог, який не знає математику. Сліди математичних розрахунків можуть побачити і зрозуміти фахівці, які займалися подібними розрахунками.
Найпростіший аналіз показує, що критичні значення факторів соціальної нестабільності (по суті завдання крайніх значень граничних умов в системі диференціальних рівнянь) будуть приводити до екстремумів. Тобто, елементарно, хочеш в країні соціальних напружень - задавай крайні умови соціальних параметрів або політичних тенденцій і починай дії в напрямку їх досягнень. Що ми і бачимо в дійсності відбувається на території України останні чверть століття. Це є розрахунковий «слід». Це і мовні крайності і релігійні і спроби деяких політиків роздмухати свого часу національні питання. Чого тільки варта остання лібертанство з наступним розворотом до соціалізму. З точки зору здорового глузду - це маячня, з точки зору досягнення дезорієнтації і напруженості в суспільстві - вірно спрямований рух. І це штрих розрахункового сліду. Як на орбіті кухарка - не ту кнопочку натиснула - їй по руках дали і змусили правильну натиснути.
Подібні екстремальні зміни в соціальну систему вносилися топовими «слугами» починаючи з Горбачова - немає сенсу навіть перераховувати всі їх «хазяйські» недоладності, цю роботу прекрасно виконують армії політтехнологів, істориків і журналістів. Результатами грандіозних соціальних дисбалансів українського суспільства і його поступального зубожіння завжди ставало економічне поліпшення життя колишнього головного «слуги» і його сім'ї. То хатинка в Канаді трапитися, то зять мільярдер, траплялися і бджілки немов несуть пилок діамантову і синочок-стоматолог з золотим батоном. Чим вище соціальна напруженість, тим більше дозволялося грабувати і відкладати на Заході. При тотальному світовому фінансовому контролі походження коштів не є таємницею і є «узгодженим» за замовчуванням позицією сторін вкладника коштів і зберігача. Жоден з них не сів - це розрахунковий параметр гарантій. Ніхто з слуг не бідував ні під час ні після їх «самовідданих» правлінь. Це те ж результати розрахункових параметрів. Розуміли адже, що їм нічого не буде після. Значить були гарантії. Чиї гарантії можуть мати вагу «остаточного папірця» - тільки господаря розрахункового процесу. У сучасному світі такі локальні події, як кризи в Україні є не тільки розрахунковими, а й керованими з єдиного центру. Роздуми ж політологів, маркетологів моделюють без математики процеси, філософів хто знає математику це не більше ніж керований політ з «набитими» руками кухарок на орбіті, що відволікають від головних питань.
Де власне розрахунки, за якими живемо? Справді, на дворі 21 століття, на Марс збираємося. Чи не павуки ж ми, не бджоли якісь що б жити тільки за інстинктами. План б потрібен стратегічний, бажано років на тисячу.
А немає його в Українців. У інших народів є, а у Українців немає. Тому і жебраки. Тому і знаходимося під зовнішнім управлінням. 
Не треба управляти всім і вся. Це не реально і математично недоцільно, може служити тільки механізмом відволікання від стратегічних розрахункових параметрів. Наприклад по стратегії зміни влади, не має значення коли і наскільки глибоко вибухнути криза - важливо розуміти в який орієнтовно період і напрямок екстремумів невдоволення-очікувань. В цьому випадку можна вчасно перехоплювати ініціативу, зорієнтувати наступні обіцянки щодо виявлених екстремумів і заходити на наступне коло. Успіх нового слуги буде гарантований. Українцям буде новий поводир. Чому потрібен тільки один «Сусанін» в якості поводиря - відповідь очевидна. Одного поводиря народу легше купити, спокусити, залякати, обумовити - в загальному поставити в керовані рамки, змусити робити те що потрібно «розбійникам». За пару років - цілком можна вирішити завдання. Решта три роки - можна і окупити з лишком витрати. Розрахункова задача, особливо якщо є за що прихопити лідера.
Один лідер в суспільстві це ідеально можна вирішити завдання по зовнішньому управлінню країною.
Якщо ще до лідера підставити керованих з єдиного зовнішнього центру малолітніх іммітатор «уряду» на чолі з прем’єр-міністром, одним із головних завдань яких є система турборежимної зміни регуляторних документів в країні - відмінний спосіб загострити ситуацію. Дія подібна до гасіння пожежі бензином. Такої тупості в природі не буває, її можна тільки розрахувати. Це ознака тільки розрахункового режиму.
До речі, починала подвізиваться в КМ малолітня бригада з Офісу ефективного регулювання існуюча на іноземні гроші ще при Януковичі, розцвіла угрупованням в Кабміні при Порошенко, владу отримала з рук Зеленського. Загалом пікантна тенденція двох екс-президентів з відкритими кримінальними справами і різким падінням рейтингу чинного. Це взагалі «не схожий» на розраховані ситуації, просто «збіг». Так просто, що б чинному Президенту створити умови від яких він не зміг відмовитися.
При бажанні математично розрахувати систему прихованих кризових дисбалансів в наш час вже під силу тлумачним студенту старшокурсникові фізмату. 
Інша справа розрахувати стійкі режими функціонування суспільства. 
Як показав багаторічний досвід спроб і хитрощів не вирішити проблему розрахунку соціальної стабільності суспільства за допомогою загальноприйнятих методів, наприклад за допомогою системи диференціальних рівнянь, не має достовірного рішення.
Але є інші математичні методи вирішення подібних завдань.
Можливо, якщо у нас і почнуть впроваджувати розрахункові параметри стійких режимів розвитку суспільства, можна буде помітити специфічні «математичні» сліди, помітні в соціальних системах Заходу.
Правда «Не злодійські» програми зазвичай публікують для обговорення, а не в поспіху протягують «поки не почалося». Але головне, такі зміни з полегшенням відчує суспільство і можливо зрозуміє, що випадковості в нашому світі вкрай рідкісні.
Еліти соціально розвинених співтовариств давно навчилися математично прораховувати безризикові варіанти розвитку подій, що добре було б відкрито обговорити і застосувати в Україні. 

Дата: 5 грудня 2019

Назад